|
|
Всеукраинское объединение за право на эвтаназию
| Приветствую Вас Гость | RSS |
|
|
|
|
Иудаизм
| |
| VoronaVlad | Дата: Суббота, 02.10.2010, 08:18 | Сообщение # 1 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 76
Статус: Offline
| Іудаїзм є однією з небагатьох національних релігій давнього світу, що збереглися дотепер, і є складовою частиною двох світових релігій – християнства та ісламу.Іудаїзм виник в І тис. до н.е.Термін „іудаїзм” походить від назви єврейського племінного об’єднання Іуди, яке наприкінці ХІ ст. до н.е. домінувало в Ізраїльсько-іудейській державі. До священних книг іудаїзму належить Тора (п’ятикнижжя Мойсеєве) і Талмуд.
Варто зазначити, що Іудаїзм „обгрунтовує” національну винятковість єврейського народу, тому ті закони, які мають своїм підгрунтям саме принципи і правила іудаїзму (зокрема в Ізраїлі) мають враховувати, що в державі проживають різні національності ; в Торі йдеться про те, що Бог (Ягве) вирішив зробити євреїв своїм обраним народом, уклав із прабатьком євреїв (Авраамом) угоду, за якою він узяв їх під свій захист. „Я (Бог) зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою”[Повторення Закону2,3(34)]; „бо ти святий народ для Господа, Бога свого, щоб ти був Йому народом зо всіх народів, що на поверхні землі.”[Повторення Закону 7,8(6-8)].
. Згідно Святого письма Зтарого заповіту, Бог обрав євреїв святим народом, бо полюбив цей народ.
Те, що іудаїзм має значення лише для одного народу, не єдиний аргумент на користь того, що догмати цієї релігії взагалі не доцільно використовувати при формуванні правових доктрин. Апелюючи до Старого заповіту можна навіть виправдати людські жертви: „І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п’яти сотень від людини й від великої худоби...” [Числа 31,32 (28)].Але й заповідь „не вбий!” означає тільки – не вбий брата свого – єврея. „А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, - усі ті, що не знали всіх війн ханаанських, тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчили їх війни...” [Книга Суддів (3)]. Хоча не доцільно апелювати до заповіді „не вбий!”, яка ніби-то забороняє і право на евтаназію, адже у давніх євреїв такої проблеми просто не було,а вбивати ворогів, які загорожували життю та здоров’ю єврейського народу – дозволялося: „Так сказав Господь Саваот: І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти...” [Перша книга Самуїлова (2)]. Звісно ж, ми не можемо запитати самого Мойсея стосовно цієї заповіді щодо сучасної проблеми евтаназії, і тому тут відсутня відповідь на питання „іудаїзм за чи проти евтаназії?”.
Позицію щодо того, що життя в іудаїзмі вважається даром божим, можна спростувати теж релігійним аргументом: „ Так сказав Господь, Бог Ізраїлів :
Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть і верніться від брами до брами в таборі, - і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.” [Вихід 32,33 (27)].
Іудаїзм на сучасному етапі все ж засуджує самогубство, але за деяких обставин самогубство допускається, наприклад, при невиліковних хворобах. Для євреїв самогубство ніколи не вважалось великим гріхом, а у Старому Заповіті описано багато випадків самогубства: Авімелеха, Самсона, Агітофеля. Напрклад, Авімелех, цар Ізраїля, якому жінка проломила череп каменем, попросив свого зброєношу вбити його мечем : „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не казали про мене: „Його жінка забила!” І його юнак проколов його, - і він помер.” [Книга Суддів 9 (56)]. Також покінчив життя самогубством Самсон: „І сказав Самсон: „Нехай помру я разом із филистимлянами!” [Книга Суддів 16 (30)]. Саул теж покінчив життя самогубством: І сказав Саул до свого зброєноші: „Витягни меча свого , і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не пробили мене, і не знущалися надо мною!” Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, - та й упав на нього! І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним.”[Перша Книга Самуїлова 31 (4)] .
Радник царя Давида, не витримавши докорів сумління – повісився. [Друга Книга Самуїлова 17 (23)]. Історично встановлені масові самогубства, наприклад, у 73 р. н.е., коли 960 євреїв на чолі з Елеазаром покінчили життя самогубством на знак протесту проти Римського панування.
Сучасні представники іудейської релігії допускають можливість застосування пасивної евтаназії, вони вважають, що іноді для хворого немає нічого гіршого, ніж продовжувати подібне існування, а це означає, що в такій ситуації можна дозволити призупинення медичних процедур (зокрема, відмова хворого від апарату штучного дихання). На думку З.Гольдберга, у подібній ситуації допускається навіть призупинення годування хворого.
|
| |
| |
| FreeS | Дата: Понедельник, 16.01.2012, 15:52 | Сообщение # 2 |
|
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 7
Статус: Offline
| Quote В Библии упоминается cемь случаев самоубийств. Рассмотрим их. Может будет кому полезным.
Авимелех
(Судей 9:52-54)
Сын Иероваала (Гедеона), провозглашённый царём после смерти его отца (Судей 8:33-9:6). Во время осады города Тевец «одна женщина бросила обломок жернова на голову Авимелеху и проломила ему череп. Авимелех тотчас призвал отрока, оруженосца своего, и сказал ему: обнажи меч твой и умертви меня, чтобы не сказали обо мне: женщина убила его. И пронзил его отрок его, и он умер» (Судей 9:50-57).
Причина самоубийства Авимелеха кроется в его низком самосознании и высокой гордости.
Самсон
(Судей 16:25-30)
«И воззвал Самсон к Господу и сказал: Господи Боже! вспомни меня и укрепи меня только теперь, о Боже! чтобы мне в один раз отмстить Филистимлянам за два глаза мои. И сдвинул Самсон с места два средних столба, на которых утвержден был дом, упершись в них, в один правою рукою своею, а в другой левою. И сказал Самсон: умри, душа моя, с Филистимлянами! И уперся всею силою, и обрушился дом на владельцев и на весь народ, бывший в нем».
Самсон покончил свою жизнь самоубийством, чтобы отомстить своим врагам.
Царь Саул
(1 Царств 31:1-4)
«И догнали Филистимляне Саула и сыновей его, и убили Филистимляне Ионафана, и Аминадава, и Малхисуа, сыновей Саула. И битва против Саула сделалась жестокая, и стрелки из луков поражали его, и он очень изранен был стрелками. И сказал Саул оруженосцу своему: обнажи твой меч и заколи меня им, чтобы не пришли эти необрезанные и не убили меня и не издевались надо мною. Но оруженосец не хотел, ибо очень боялся. Тогда Саул взял меч свой и пал на него».
Царь Саул покончил жизнь самоубийством под давлением поражения и из-за боязни мук и издевательств своего врага.
Оруженосец Царя Саула
(1 Царств 31:5)
«Оруженосец его, увидев, что Саул умер, и сам пал на свой меч и умер с ним».
Он покончил жизнь самоубийством в под воздействием импульса: в знак солидарности со своим господином.
Сегодня 40% подростков кончает жизнь самоубийством под воздействием импульсивных чувств.
Ахитофел
(2 Царств 17:23)
Ахитофел покинул Царя Давида во время восстания Авесалома (Псалом 40:10; 54:13-15) и присоединился к его врагу (2 Царств 15:12; 15:31-37). Когда Ахитофел осознал, что не имеет больше влияния на Авесалома, он ушел в свой дом и повесился: «И увидел Ахитофел, что не исполнен совет его, и оседлал осла, и собрался, и пошел в дом свой, в город свой, и сделал завещание дому своему, и удавился, и умер, и был погребен в гробе отца своего» (2 Царств 17:1-23). Он является прототипом Иуды Искариота (Псалтирь 40:10).
Ахитофел покончил жизнь самоубийством, когда понял, что его совет не был принят (он разочаровался в жизни).
Замврий
(3 Царств 16:15-20)
«В двадцать седьмой год Асы, царя Иудейского, воцарился Замврий и царствовал семь дней в Фирце, когда народ осаждал Гавафон Филистимский. Когда народ осаждавший услышал, что Замврий сделал заговор и умертвил царя, то все Израильтяне воцарили Амврия, военачальника, над Израилем в тот же день, в стане…. Когда увидел Замврий, что город взят, вошел во внутреннюю комнату царского дома и зажег за собою царский дом огнем и погиб».
Бунт Замврия поставил его в безвыходное положение, что привело к самоубийству.
Иуда Искариот
(Матфея 27:3-5)
Иуда Искариот, сын Симона (Иоанна 6:71; 13:2, 26). Предал Иисуса за 30 серебряников, а потом повесился: 27:3-10; Деяния 1:16-25.
Причиной самоубийства является депрессия и угрызения совести.
"пока мы есть, нет смерти, а когда есть смерть, то нет нас"
|
| |
| |
|
| |
