| VoronaVlad | Дата: Суббота, 02.10.2010, 08:14 | Сообщение # 1 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 76
Статус: Offline
| Джайнізм виникає в Індії приблизно з ІV-V ст. до н.е. Представники джайнізму вважають, що всесвіт, вічний і нестворений, проходить через численні періоди розвитку і руйнації. Мета джайністів, як і у всіх індійський релігійних віруваннях – звільнення від кола перероджень і смерті. Назва цього вчення походить від назви вчителів, які передали це вчення (тіртханкари) – джини (переможці).Вважається, що ці вчителі перемогли всі свої пристрасті і досягли звільнення.
Джайнізм – релігія без бога. Але джайністи вірять в карму, тому одним із найважливіших принципів є „ахімса” (принцип ненасилля) – обов’язок утримуватись від нанесення будь-якої шкоди життю істот.Джайністи вважають, що шкода, нанесена життю іншої істоти негативно впливає на карму. Джайнам заборонена не лише будь-яка діяльність, яка спрямована на вбивство тварин ( наприклад, сільське господарство), але їм також заборонено вбивати або наносити шкоду життю комах і рослин. Вважається, що навіть овочі мають душу, тому з цим пов’язана практика повної відмови від їжі при наближенні смерті.
Тому в структуру правильної поведінки джайнізму входить жертовність. Саме із цим поняттям пов’язана добровільна смерть. Людина, навіть, якщо вона дотримується правил джайнізму, не може не шкодити життю інших створінь, тому самогубство, з мотиву ненасилля не засуджується, а навпаки, може позитивно вплинути на карму. ( так, наприклад, засновник джайнізму Махавіра помер під час медитації).
Приклад джайнізму зайвий раз доводить, що серед релігій світу немає єдиних догм, немає єдиного ставлення до різних явищ суспільного життя, зокрема, це стосується ставлення до самогубства.
|
| |
| |
