|
|
Всеукраинское объединение за право на эвтаназию
| Приветствую Вас Гость | RSS |
|
|
|
Самоубийство и христианство.
| |
VoronaVlad | Дата: Суббота, 02.10.2010, 08:11 | Сообщение # 1 |
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 76
Статус: Offline
| Самогубство засуджується християнством, бо життя людини, згідно християнського вчення, належить тільки богу, і тільки бог має право позбавити людину життя. Християнство закликає нас розглядати людське життя з позиції його святості і сакральності, незалежно від якості життя. У другій заповіді „Дідахе” („Вчення дванадцяти апостолів”) зазначається: „Не вбий, не чини перелюбу, не розбещуй дітей, не будь роспусним, не кради, не займайся магією, не вбивай дитини через аборт, ані тієї що вже народилася;”. Дивно, що в цій заповіді повеління „не вбий” конкретизується і уточнюється, що це також стосується і абортів, адже як вважають деякі служителі церкви це само собою зрозуміло, як зрозуміло і те, що це стосується самогубства, але стосовно самогубства у вченні дванадцятьох апостолів нічого не сказано. Ще більшу неоднозначність щодо самогубства викликає і те, що в Новому Заповіті розповідається про самогубство Юди, але нічого не сказано стосовно гріховності цього вчинку. „”Я згрішив, невинну кров видавши”. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам”... І , кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов,- та й повісився...” [Євангелія від Св.Матвія 27 (4-5)]. Потрібно визнати, що ставлення до самогубства раннього християнства встановити неможливо, оскільки залишилось лише святе письмо, в якому про моральну оцінку самогубства нічого не говориться, а тлумачення заповіді „не вбий” як заповіді, що поширюється і на самогубства припадають на більш пізні часи. Ставлення до самогубства сучасної Церкви є чітко сформованим. З позиції православного духовенства, людина, яка добровільно позбаляє себе життя – прискорює свою смерть самостійно або прохає це зробити інших, - є грішником. „Ми повинні з усією серйозністю заявити, - сказав Патріарх Алексій ІІ на Єпархіальному зібранні у Москві, - евтаназія – це один із видів свідомого самогубства. В релігійному сенсі – це крайня межа відчуження від Бога. Православна церква не може кваліфікувати пропаганду евтаназії і самогубства не інакше як прихований сатанізм”. Хоча є і інша позиція деяких представни православної церкви. Так, дякон Андрій Кураев зазначає: „Думается, что с пизицией Православной церкви допустима пассиваная эвтаназия, когда человек отказывается от действий, направленных на поддержание жизни. Например, лечения. Однако есть пространство для активной эвтаназии. Скажем, человек не может жить без аппарата искусственной почки. И вот он узнаёт, что в городе произошла автокатастрофа и что для поддержания жизни ребёнка также необходим этот аппарат, единственный на всю область. И если он попросит отключить эту почку и передать её ребёнку, то формально это будет выглядеть как активная эвтаназия…К тому же к самоубийству в церкви есть более сложное отношение. В святцах описана история, когда некие девицы-христианки предпочли покончить с собой, нежели быть осквернёнными варварами. Теперь они почитаются как святые. Здесь есть некая неясность.”. В останній час, на відміну від православної , католицька церква змінила свою позицію стосовно евтаназії. Так, 24 березня 2002 року папа римський Іоанн Павло ІІ заявив, що „життя людини кінечне і всі ми смертні, а використання медичного обладнання для рятування життя в деяких випадках може бути зайвим і означати неповагу до пацієнта.” Представники католицької церкви пояснили, що ці слова папи римського не означають зміни доктрини церкви. Офіційна газета Ватикану в черговий раз засудила евтаназію, як „злочин проти людського життя”.
|
|
| |
FreeS | Дата: Понедельник, 16.01.2012, 16:07 | Сообщение # 2 |
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 7
Статус: Offline
| О самоубийстве святых дев с целью защититься от изнасилования упоминается у Евсевия в церковной истории.
Quote (3) Была в Антиохии некая святая и дивная по своей душевной добродетели женщина, известная красотой, богатством, родовитостью и доброй о себе славой. Двух своих дочерей воспитала она в правилах истинной веры; были они в расцвете юности и красоты. Злобные завистники всеми силами старались выследить, где они скрываются. Узнав, что они живут в другой стране, их хитростью вызвали в Антиохию, и они попали в ловушку, расставленную воинами. Мать, видя в безвыходном положении себя и детей, изобразила дочерям все те же ужасы, какие готовят им люди; самой страшной и непереносимой была угроза непотребным домом. Она сказала дочерям, что ни они, ни она и краем уха не должны слышать об этом, сказала, что предать свою душу в рабство демонам страшнее всякой смерти и хуже всякой гибели, и предложила единственный выход — бегство к Господу. (4) Дочери утвердились в этой мысли, пристойно окутались своими плащами, на полпути попросили у стражи разрешения отойти немного в сторону и бросились в реку, протекавшую рядом.
http://www.biblebooks.com.ua/books-online/Book_200BibleyskieKursi/tcerkovnaya_istoria.htm
О том же, есть похвальное слово свт. Иоанна Златоуста.
http://agios.org.ua/wiki/index.php/Иоанн_Златоуст._22._Похвальная_беседа_о_св._мученицах_Вернике,_Просдоке_и_Домнине
Кроме того, из истории церкви известно, что во время гонения на христиан в первые века, многие христиане совершали самоубийства с целью избавиться от мучений которым их подвергали преследователи.Добавлено (16.01.2012, 16:07) --------------------------------------------- Деяния 16:25-34 «Около полуночи Павел и Сила, молясь, воспевали Бога; узники же слушали их. Вдруг сделалось великое землетрясение, так что поколебалось основание темницы; тотчас отворились все двери, и у всех узы ослабели. Темничный же страж, пробудившись и увидев, что двери темницы отворены, извлек меч и хотел умертвить себя, думая, что узники убежали. Но Павел возгласил громким голосом, говоря: не делай себе никакого зла, ибо все мы здесь. Он потребовал огня, вбежал в темницу и в трепете припал к Павлу и Силе, и, выведя их вон, сказал: государи мои! что мне делать, чтобы спастись? Они же сказали: веруй в Господа Иисуса Христа, и спасешься ты и весь дом твой. И проповедали слово Господне ему и всем, бывшим в доме его. И, взяв их в тот час ночи, он омыл раны их и немедленно крестился сам и все домашние его. И, приведя их в дом свой, предложил трапезу и возрадовался со всем домом своим, что уверовал в Бога».
"пока мы есть, нет смерти, а когда есть смерть, то нет нас"
Сообщение отредактировал FreeS - Понедельник, 16.01.2012, 15:51 |
|
| |
|
| |